До Бога йду я стомлений, знедолений...
Нема здоров'я і нема життя...
Є в Небі Бог!- Я в цьому усвідомлений!!!
У Ньому є для мене майбуття!!!
Життя прожив... Лишились тільки спогади...
Колись я був здоровим, молодим...
Я влаштував всім мріям своїм- проводи...
Не буть мені, без Господа- святим!
Життя прожив, примарами туманними...
Лишилася на старість пустота!!!
Ганявся за ідеями бажаннями
Життя прожив і все в нім- марнота!!!
Коли все втратив... Бог мене розбитого
За обрії Небесної підняв!!!
І показав стежки життя розмитого-
Без Нього жив... Його не шанував!!!
Він взяв мене на руки безнадійного
На Череповище поставив... Ось і Хрест...
Нема стандарту світу тут, подвійного-
Є Він і я... Вдивляюсь в кожен жест!
Не витримав страждання Його тяжкого!
Як Він вмирав! Як Він мене любив!!!
Мене пустого прийняв... Легковажного...
Гріхи пробачив! Він мене простив!!!
********************
Прокинувся серед житла убогого...
Але в душі вже не убогий я!!!
Нема шляху широкого, розлогого-
А є в Христі- нове, святе життя!!!
Андрей Краснокутский,
Ротмистровка, Украина
Так будь же зеркалом у Бога
И освящаясь - отражай.
Иначе истины не трогай
Не разрушай, не искажай...
***********************
Лист бумаги на столе
Ручка полная чернил -
Это всё, что нужно мне
Да Господь чтоб посетил... e-mail автора:kravas@email.ua
Прочитано 5447 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Два чоловіки (Two Husbands) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
Unpenitent, I grieve to state,
Two good men stood by heaven's gate,
Saint Peter coming to await.
The stopped the Keeper of the Keys,
Saying: "What suppliants are these,
Who wait me not on bended knees?
"To get my heavenly Okay
A man should have been used to pray,
Or suffered in some grievous way."
"Oh I have suffered," cried the first.
"Of wives I had the wicked worst,
Who made my life a plague accurst.
"Such martyrdom no tongue can tell;
In mercy's name it is not well
To doom me to another hell."
Saint Peter said: "I comprehend;
But tribulations have their end.
The gate is open, - go my friend."
Then said the second: "What of me?
More I deserve to pass than he,
For I've been wedded twice, you see."
Saint Peter looked at him a while,
And then he answered with a smile:
"Your application I will file.
"Yet twice in double yoke you've driven...
Though sinners with our Saints we leaven,
We don't take IMBECILES in heaven."
